КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» ДОВІДКА II

КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» діяльність музею

Сучасний «МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ» міста Кропивницького (колишній Кіровоградський обласний художній музей) – визнаний культурний центр і мистецька візитівка краю, регіональний осередок Українського Національного комітету Міжнародної Ради Музеїв (ICOM України), найкраща скарбниця образотворчого мистецтва в Центральній Україні, загальне зібрання якої нараховує понад 16 тисяч експонатів.

Високий рівень культури, ґрунтовні мистецькі традиції та потужна школа образотворчого мистецтва на теренах нашого краю дали привід місцевій інтелігенції ще в далекому 1870 році виступити з ініціативою про створення музею мистецького профілю, але шлях до реалізації цих задумів тривав понад півстоліття. Лише у 1921 році була відкрита картинна галерея, основу колекції, якої складали картини, що були зібрані в передреволюційні роки, націоналізовані, або просто пожертвувані любителями мистецтва.

Під час Другої світової війни зібрання картинної галереї було повністю розграбовано і вона більш ніж на 20 років фактично припинила своє існування.

Тільки 1965 року відбулося друге народження картинної галереї як відділу обласного краєзнавчого музею, розташованого в приміщенні Спасо-Преображенської церкви, що врятувало останню від повної руйнації.

На початку 1990-х років церкву було повернуто православній громаді, а галереї (з 4 січня 1993 року – обласний художній музей) було виділено приміщення колишнього готелю «Пасаж» (пам’ятка – архітектури стилю модерн кінця ХІХ – початку ХХ століття) за адресою – вулиця Велика Перспективна, 60. Тривала реставрація цієї споруди дала можливість 9 травня 2001 року нарешті відкрити двері музею для відвідувачів.

Зібрання МУЗЕЮ МИСТЕЦТВ складають унікальні зразки живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, чимало з яких – справжні шедеври світового рівня.

Музей – Лауреат Першого Всеукраїнського музейного фестивалю «Музей третього тисячоліття», який проходив у 2005 році на базі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького, двічі Лауреат Національного конкурсу «Благодійна Україна» за Великодній Благодійний Аукціон (проводиться з 2009 року), двічі Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна (2015, 2021), учасник українсько-нідерландського проєкту Матра/Музеї України (2006-2008) та ін.
У 2020 році Музей мистецтв отримав і успішно реалізував грант від УКФ.

Діяльність МУЗЕЮ МИСТЕЦТВ є багатогранною та різноманітною.

Вона вражає активною виставковою діяльністю як у форматі стаціонарних, так і пересувних та віртуальних виставок, постійно задіяні Малі галереї музею. Проводяться публічні лекції, круглі столи, майстер-класи, презентації та тематичні програми, різноманітні мистецькі акції: «Ніч музеїв», Дні відкритих дверей, «Великодній Благодійний Аукціон», «Театр у музеї», «Українські весільні традиції та звичаї», «Залиш дитинку на годинку», «Україна – єдина», «Мистецькі вітальні», «Творчі майстерні», благодійні виставки-ярмарки та ін., впроваджуються грантові проєкти та інші цікаві форми роботи. Успішно реалізується ініційована музеєм щорічна мистецька акція-пленер «Кіровоградщина очима художників» (з 1999 року).

Налагоджена продуктивна співпраця з Національним науково-дослідним реставраційним центром України та його філіями в Одесі та Харкові, внаслідок чого забезпечено безперервний процес науково-дослідних та реставраційних робіт.

КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ ПЕТРА ОССОВСЬКОГО

Гордістю Музею мистецтв є його відділ – картинна галерея Петра Оссовського «Світ і Вітчизна», відкриття якої відбулося 18 травня 2007 року – у день народження художника та Міжнародний день музеїв.

Петро Павлович Оссовський (1925 – 2015) – нащадок славетних українських акторів Дмитра Гайдамаки та Юлії Шестаківської народився в с. Мала Виска на Кіровоградщині. У 1950 році закінчив Московський державний художній інститут В. І. Сурикова. З 1956 році став членом Спілки художників СРСР. Народний художник СРСР, заслужений художник України, лауреат Державної премії СРСР, Міжнародної премії імені М. Шолохова, дійсний член Російської академії мистецтв. Відомий як основоположник «суворого стилю» в мистецтві, відзначений численними міжнародними, державними, церковними, громадськими та іншими нагородами.

Твори П. П. Оссовського є окрасою колекцій провідних музеїв і чисельних приватних зібрань України та світу.

В експозиції галереї представлені серії робіт «Чехія та Словаччина», «Болгарія», «Україна», «Польща», «Куба», «Мексика», «Росія», «Слов’янські портрети», «Мати та Батько», друковані видання.

Картинна галерея П. Оссовського, яка розташована на І поверсі музею – місце проведення цікавих мистецьких та науково-просвітницьких заходів: майстер – класів, презентацій, творчих зустрічей, відео віталень, в тому числі і для людей з інвалідністю та на інвалідних візках.

САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

Найдавнішим експонатом музейної колекції, дзеркалом трипільської цивілізації, унікального світосприйняття трипільців, їх дохристиянської символіки, побуту, мистецьких уподобань став глек – зерновик (ІV тис. до н.е.), який красномовно ілюструє унікальну історію українських земель, а ще – окремий напрямок роботи Музею мистецтв у форматі залучення подорожуючих виставкових проєктів.
Перлиною фондового зібрання музею є унікальний шедевр сакрального мистецтва – мисливська Хоругва невідомого українського майстра ХVІІІ століття. Вона представляє собою двосторонній олійний живопис на полотні, натягнутому замість підрамника на справжні оленячі роги. З обох боків Хоругва має зображення святих.

В експозиції представлені іконопис XVIII – початку XX століття, стародруки, елементи вбрання священнослужителів, колекція потирів та інших предметів православного обряду, церковні книги тощо.

Серед експонатів зали чільне місце займають ікони «Богородиця Всім Скорботним Радість», «Старозавітня Трійця» та «Відвідини Преподобного Сергія Радонезького Пресвятою Богородицею з апостолами», які були написані у 1868-1871 роках в іконописній майстерні Свято-Троїцької Сергієвої Лаври на замовлення купців Акімових для нашого міста.

Окремі експозиційні комплекси присвячені іконам із зображенням Св. Богородиці та Св. Миколи Чудотворця, Св. Пантелеймона цілителя та Іоана Хрестителя, християнських канонічних свят, Представлено також кращі зразки з колекції української народної ікони. Ці ікони писались народними майстрами з внесенням нових неканонічних елементів: «Микола Чудотворець», «Христос Виноградар», «Недріманне око», ін. Більшість презентованих пам’яток пройшли наукову реставрацію, представлено предмети передані СБУ, митницями ДФС та ін.

МИСТЕЦТВО КІНЦЯ ХVІІІ-ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Окрасою музейної експозиції є зала мистецтва кінця ХVІІІ – початку ХХ століть, основу якого складають унікальні шедеври образотворчого мистецтва, передані у свій час з Ермітажу, Третьяковської галереї Київських музеїв російського та українського мистецтва, ін. Серед них – роботи портретного живопису ХІХ століття Аполлінарія Горавського, Іполита Робільяра, Іоганна Келера-Віліанді, Оскара Гофмана, Анрі-Франсуа Різенера, Миколи Шильдера, Михайла Брянського та ін.

Справжніми раритетами колекції є роботи С. Голяшкіна – Корсакова «Купальниця», Павла Свєдомського «Юродивий», Габріело Бартоломео Касессі «Гірський пейзаж» та ін.

В експозиції представлені твори художників – засновників Товариства пересувних художніх виставок: одного з родоначальників реалістичного пейзажу Олексія Саврасова, відомого майстра жанрових сцен Володимира Маковського, дивовижного знавця рослинних форм Івана Шишкіна, ін., яскравого представника академізму та символізму в живописі Вільгельма Катарбинського. Графіка – роботами Валентина Сєрова, Костянтина Трутовського, Миколи Масолова, Миколи Реріха та ін. Із скульптурних творів особливу увагу заслуговує робота «Скачки з перешкодами» (бронза) відомого майстра кінних фігур і груп Євгена Лансере та скульптура з мармуру «Хлопчик з голубом» Б.Сакса.

ХУДОЖНИКИ-ЗЕМЛЯКИ

У нашому краї народилося чимало талановитих митців, які прославили Україну й свою малу батьківщину на весь світ. Серед них – Іван Похитонов (1850-1923), Олександр Осмьоркін (1892-1953), Петро Оссовський (1925 – 2015) та інші визначні майстри образотворчого мистецтва.

Привертають увагу роботи Феодосія Козачинського (1864-1922), який з 1906 року очолював вечірні рисувальні класи при земському реальному училищі. Їх випускниками стала ціла плеяда відомих художників, серед яких -художник-баталіст Петро Покаржевський (1889-1969), Амшей Нюренберг (1887-1979), Олександр Фойницький (1886-1973). Незмінною складовою зали «Художники-земляки» є твори першого директора науково-дослідної реставраційної майстерні в Україні Петра Кодьєва (1899-1968), самобутнього художника Якова Калашника (1927-1967), основоположника українського необароко Юрія Луцкевича (1934-2001), людини-епохи Володимира Федорова (1920-1986), Броніслава Домашина (1927-2000), Миколи Бондаренка (1914-1999), заслуженого художника України Бориса Вінтенка (1927-2002), народного художника України Михайла Надєждіна (1935 р. н.), заслуженого художника України Сергія Шаповалова (1943 р.н) та Анатолія Шаповалова (1949 р.н), заслуженого художника України Фелікса Полонського (1941 р.н), яскравого представника позитивного живопису Анатолія Янєва (1945 р.н.), голови Одеської обласної організації Національної спілки художників України, народного художника України Анатолія Горбенка (1944 р.н.) та інших яскравих митців Степової Еллади.

ВОЙЦЕХ ГОРАЦІЙ КОССАК «КРИВАВА НЕДІЛЯ У ПЕТЕРБЕРЗІ 9 СІЧНЯ 1905 РОКУ»

Картина, вражаючих розмірів (405см х 801см) належить до кращих творів живопису світового рівня. Унікальний, знаковий, епохальний, безцінний з історичної точки зору твір, яки вражає своїм драматизмом, психологічною та емоційною напругою, панорамністю, кількістю дійових осіб, а головне – правдивим відображенням реального історичного дійства. Матеріалом для написання полотна послужили трагічні події 9 січня 1905 року в Петербурзі, що назавжди увійшли в історію під красномовною назвою «Кривава неділя» та знаменували собою предтечу революційних подій початку ХХ століття.

Вже в травні 1905 року картина з великим успіхом експонувалася у Відні та Лондоні, а пізніше у Парижі, Кракові та Варшаві, у США. В Російській імперії експонування твору було суворо заборонено.

У 1947 році керівництвом Польської Народної Республіки полотно було подароване уряду Радянського Союзу і зберігалося до 1962 року у Державній Третьяковській галереї, після чого було передано до Кіровограда (Кропивницького).

У 2015 році, після понад 20-річної перерви, викликаною необхідністю реставрації та створенням належних умов для гідного експонування, картина презентована на спеціально виготовленому обладнанні в окремій експозиційній залі.

ДЕКРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО

Українське народне і професійне декоративно-ужиткове мистецтво складає окремий експозиційний блок, в якому представлено предмети народного побуту, керамічні вироби, вироби з дерева, глини, соломки, рушники та вишиванки, які віддзеркалюють душу українського народу, його традиції, звичаї, автентичність, та які разом з чисельними легендами та переказами, народною творчістю та фольклором лягли в основу української культури та народного прикладного мистецтва.

Найбільший та самобутній гончарний осередок нашого краю представлений колекцією Цвітнянської кераміки (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) Агея Койди (1898-1990); сучасне гончарство – колекцією виробів родини Миколи, Нелі, Олександра та Сергія Фірсових та Олександра Гавриленка (1979 р.н.); мала пластика – роботами Володимира Крутоуса (1969 р.н.); різьблення по дереву презентовано доробками Дмитра Кудрі (1960 р.н.), Сергія Марущака (1969 р.н.), Юрія Бабія (1977 р.н.); килимарство та авторські лялькові гобелени – творами заслуженого майстра народної творчості Олександри Пренко (1966 р.н.); соломкоплетіння, батик, писанкарство – авторства Олександри Приведи (1955 р.н.).

Українське народне мистецтво представлено найрізноманітнішими старожитніми речами різних історичних епох історії України, що дозволяє здійснити своєрідну віртуальну подорож у часі.

ГОЛОГРАМИ «АРХЕОЛОГІЧНІ СКАРБИ УКРАЇНИ»

Голограма – це унікальний чудо-витвір технічного мистецтва, що завжди приваблює людину. Це один з найбільш популярних експозиційних блоків музею, який концептуально відповідає його новій назві. Він презентує голографічні зображення справжніх скарбів, знайдених в українській землі від часів Візантійської імперії 1980-х років. Основу експозиції складають зображення предметів, які були частиною легендарного Глодоського (Кіровоградщина) та Мартинівського (Черкащина) скарбів. Більшість з них – жіночі прикраси, прикраси до холодної зброї, фібули, візантійський та персидський посуд, японські мініатюрні фігури, пам’ятні медалі тощо.

МЕДАЛІ ТА МОНЕТИ

Експозиція презентує унікальні зразки медальєрного мистецтва, авторами яких є переважно наші художники – земляки Андрій Німенко (1925-2006) та В’ячеслав Попов (1937 р.н.). Медальєрне мистецтво різного тематичного спрямування: портрети видатних особистостей – Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Івана Гончара, Василя Сухомлинського, Андрія Шептицького, Альбрехта Дюрера, Степана Васильченка, Лесі Українки) та знакових подій.

Покладено початок і нумізматичній колекції, основу якої складають монети, передані музею Одеською, Харківською, Сумською, митницями ДФС України, територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області, що свого часу були вилучені або конфісковані та передані на постійне зберігання до збірки музею.

Значну частину експонатів новоствореного кабінету медалей та монет було передано до музею відомим меценатом, колекціонером, краєзнавцем Віктором Петраковим (1947-2016).

МУЗЕЙНИЙ МУРАЛ «СЕРЦЕ МІСТА»

Влітку 2019 року завершилися роботи по створенню на будівлі музею стінопису, в основу якого лягла картина славетного художника-земляка, майстра наївного мистецтва Андрія Ліпатова (1960-2010) «Променад на Дворцовій» (2001). Мурал створений фахівцями «UT ART STUDIO» (м. Київ) і є наразі популярною фотозоною та локацією початку пішохідної екскурсії «Прогулянка Старим містом». Проєкт стінопису «Серце міста» втілено в рамках соціальної ініціативи від родини Яриніч як дарунок містянам Кропивницького.