22 травня – знакова дата для кожного українця. У цей день 1861 року прах Тараса Григоровича Шевченка було перепоховано в Україні, на Чернечій горі поблизу Канева. Близькими і друзями було виконане бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…». Чернечу гору з часу поховання у народі називають Тарасовою.
Сьогодні Кіровоградщина, як і вся Україна, згадує пророка і духовного батька нації. У Кропивницькому, біля пам’ятника Тарасу Григоровичу, зібралася громадськість, письменники і поети, літературознавці і науковці. Читали поезії Шевченка, говорили про сакральне значення Тарасової творчості для України і кожного з нас.
Знаковою також була згадка про Марка Лукича Кропивницького, який народився цього дня, у контексті його глибокого духовного взаємозв’язку з Шевченком – адже саме Кобзар розбудив власні сили Марка Кропивницького як митця і борця за волю власного народу.
Висока Чернеча гора над святим Дніпром нагадує нам про заповідану Шевченком дорогу Добра і Любові, дорогу вільної України!